Від штурмовика ЗСУ до поліцейського: історія ветерана з Полтавщини, який змінив фронт на патрулювання Пирятина
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Ще кілька місяців тому 34-річний Віталій Клименко захищав Україну на передовій у лавах Збройних Сил України. Сьогодні він патрулює вулиці Пирятина у поліцейській формі. За плечима ветерана — три роки війни, штурми, керування наземними роботами та найважчий вибір у житті.
Джерело: Національна поліція України в Полтавській області
Бойовий шлях Віталія розпочався у 2022 році у складі 5-го окремого штурмового полку. Перший досвід він здобув у селищі Північному під Горлівкою. Згодом став командиром взводу, відповідаючи за 36 людей. З першого відділення у вісім бійців після найважчих боїв вижили лише двоє.
Пізніше військовий служив у підрозділі наземних роботизованих систем під Часовим Яром, де ворог масово атакував на мотоциклах. Зупиняти такі штурми допомагали наземні дрони-камікадзе, якими оператори керували за кілька кілометрів від лінії зіткнення, знищуючи техніку та бліндажі окупантів.
Старший брат Віталія повернувся з-за кордону, щоби долучитися до війська. Між братами була домовленість: якщо один загине, інший має залишити службу, аби опікуватися обома родинами. 24 лютого 2025 року, у третю річницю вторгнення, брат загинув під Покровськом. Виконуючи обіцянку, Віталій демобілізувався, аби дбати про чотирьох дітей на дві сім’ї.
Віталій Клименко про своє рішення:
«Як мені не хотілось залишитися в ЗСУ, обіцянку я свою виконав. Тому що хтось має подбати про сім’ї. В нього двоє дітей, у мене двоє».
Не уявляючи себе осторонь захисту людей, Віталій обрав лави Національної поліції. Він успішно пройшов шестимісячне навчання, був старостою групи та отримав дві нагороди за успіхи в підготовці. Навички домедичної допомоги, витримка та бойовий досвід допомагають йому адаптуватися до нової професії.
Сьогодні ветеран патрулює вулиці Пирятина, допомагає людям і бачить особливу користь свого досвіду у спілкуванні з тими, хто пережив війну чи втрату.
«Я вважаю, що в цій галузі я буду корисніший… Відчуваю себе потрібним суспільству», — зазначає правоохоронець. За підтримки родини та психологів він продовжує свій шлях, виходячи на зміну туди, де комусь потрібна допомога.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
